У 1903 році нідерландський фізіолог Віллем Ейнтховен сконструював струнний гальванометр, який в подальшому почав використовувати з діагностичною метою. Поступово він вдосконалював власний винахід, досліджував його можливості та описував деякі порушення серцевого ритму. У 1924 році Ейнтховен отримав найвищу нагороду в науковій сфері - Нобелівську премію, адже його винахід було визнано справжнім проривом в медицині! Минуло вже ціле століття, а електрокардіографія й надалі залишається незамінним методом діагностики, не зважаючи на появу нових високотехнічних та дороговартісних обстежень.

Рано чи пізно кожен з нас стикається з необхідністю робити електрокардіограму (ЕКГ). Практично жоден профогляд не обходиться в без ЕКГ-обстеження, так як цей метод є одним з основних для дослідження серця і діагностики захворювань серцево-судинної системи. Головними перевагами ЕКГ як методу обстеження є наступні:

  • Немає протипоказів;
  • Метод цілком безпечний і немає жодних ускладнень;
  • Висока інформативність та доступність;
  • Не потребує попередньої підготовки та виконується швидко.

На які питання нам дає відповіді ЕКГ:

  • Яка частота серцевих скорочень, чи вона в межах норми?
  • Чи регулярний серцевий ритм?
  • Чи немає інфаркту міокарда та інших порушень кровообігу?
  • Чи є надшлуночкові чи шлуночкові порушення серцевого ритму?
  • Чи немає блокад, порушення провідності?
  • Чи є перебої в роботі серця, екстрасистоли?
  • Чи є вторинні зміни при електролітних розладах?
  • Чи немає гіпертрофії та дилатації камер серця?

Окрім освітлених вище пунктів, ЕКГ важливо зробити в наступних випадках:

  • Підозра на захворювання серця і високий ризик щодо цих захворювань;
  • Погіршення стану хворих із захворюваннями серця, поява болю в області серця, розвиток або посилення задишки, виникнення аритмії;
  • Перед будь-якими оперативними втручаннями;
  • Захворювання внутрішніх органів, ендокринних залоз, нервової системи, хвороб вуха, горла, носа, шкірні захворювання і т.д. при підозрі на залучення серця в патологічний процес;
  • Експертна оцінка фахівців професій, пов'язаних з високим рівнем ризику.

При всій своїй інформативності, часом ЕКГ в спокої не дає відповіді на всі запитання. В таких випадках для діагностики використовується запис ЕКГ під час дозованого фізичного навантаження, зокрема тредміл-тест, що дозволяє:

  • Діагностувати порушення кровопостачання серця;
  • Виявити порушення ритму серця, надмірне підвищення чи зниження артеріального тиску у відповідь на фізичне навантаження;
  • Проводити професійний відбір осіб для роботи в екстремальних умовах, що вимагають високої фізичної працездатності;
  • Визначати функціональний стан серця у спортсменів.

Покази до проведення тредміл-тесту:

  • Підозра на ішемічну хворобу серця (ІХС) та оцінка ефективності лікування;
  • Виявлення осіб із високим ризиком розвитку ІХС, особливо при безсимптомному перебігу хвороби у людей спеціальних професій (пілоти, водії, військові, водолази, вогнеборці та інші) у віці понад 40 років;
  • Виявлення можливих ознак ішемії міокарда на ЕКГ при нетипових болях у грудній клітці або при безбольовому перебігу ІХС;
  • Визначення працездатності і толерантності до фізичного навантаження у пацієнтів із перенесеним інфарктом міокарда, після оперативних втручань (аорто-коронарне шунтування, стентування коронарних артерій).

В умовах нашого лікувально-діагностичного центру Ви можете зробити:

  • ЕКГ з професійним розшифрування лікаря-кардіолога;
  • Тредміл-тест з метою більш детальної діагностики можливих порушення серцево-судинної діяльності.

Пам’ятайте, що правильна діагностика – ключ до ефективного лікування. Будьте здорові!

Статтю підготувала лікар-кардіолог «Лікувально-діагностичного центру святого Луки» Парахоняк Вікторія Вікторівна